Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Оу мажоры, приветики! Сегодня расскажу вам про мой несравненный факап, который случился, когда я решила купить закладку в виде кокаина и провалиться на диване весь день. Вы только представьте себе, дружище, какими были мои опийчики, когда я задумала это дело.
Вечер уже наступил, и я, с поколотыми глазами, собралась на поиски этого драгоценного порошка. Знаете, в таких моментах всегда важно иметь своих надежных хохотунчиков, которые знают, где можна найти кайфовые закладки. И я, конечно же, позвонила своему старому братишке Джонни, который всегда знает, где искать хороший гашиш.
Оказывается, он был на вайбе и предложил мне супер-пупер вариант – лед! Не знаю, как вы, друзья, но меня слово "лед" просто привлекает. Что ж, я согласилась и сказала Джонни, что приду за этой штушкой как только можно.
Следующий шаг – достать немного седативов, чтобы успокоиться перед этим приключением. Я ведь не хотела сделать еще один факап, как в прошлый раз, когда всякую фигню покупала.
Захожу в аптеку, на мне гопстоперская одежда: широкие джоггеры, заношенный куртан, и, конечно, не забудем про туфельки – кроссовки со спецэффектами. Взглядом прокатываю полки, и вижу свою мишуру – седативы на всю голову! Сразу видно, что продавцы здесь проводили добротные исследования, чтобы понять, как поднять хохотунчики настроение клиенту.
Ну и вот свободна я, двигаюсь по улицам, жду Джонни. Встречаемся у старого дерева за центральным парком. Как же я расплылась в улыбке, увидев своего надежного братишку. Он такой натурал за рулем, который всегда знает, где искать закладки.
Ну, ладно, братишка. В машине мы учудили много маразмов и накатались до не могу. В общем, вайб был зашкаливающий – какой там седативы!
Наконец, мы добрались до места назначения. Мой хохотунчик как раз забежал в домик, чтобы забрать нашу закладку. Ждала я его там, что-то тараща глаза с облеронили экзальтацией. Ну, и как же мне сказать, душевные мажоры, когда я увидела этот сверкающий прах на столе.
Уже не могла удержаться, сразу начала расфасовывать порошок на спецбумажки, чтобы каждая долюшка досталась мне, почетному потребителю.
Ну и конечно же, следом – выпадает непредвиденный факап. Дверь распахивается, а там какой-то мужик в костюме и маске, показывает удостоверение и говорит, что это полиция! Ох, уж эти закладки, всегда упустишь момент...
Я паникую, опийчики мои, где же я буду сейчас деваться? Но Джонни, настоящий крутяк, развернулся и сделал вид, что меня вообще нет! Вот такая вот ситуация – на эти крутые хохотунчики можно положиться в любую минуту!
В общем, оказалось, что полиция просто проверяла какой-то дом по соседству, и мы пронеслись мимо этого факапа. Чудеса, а не история, я вам скажу!
Так и закончился этот прекрасный день. Вернувшись домой, я валялась на диване, полностью удовлетворенная своей закладкой. А какие хохотунчики были у меня в голове – не передать словами!
Вот так, друзья, иногда в жизни бывают настоящие приключения. Я была ярким примером этого. Ни секунды не пожалела о своем выборе, ибо такие факапы случаются раз в жизни. А жизнь, она слишком коротка, чтобы скучать и не поколотиться на полную катушку!
Так что, мажоры, не бойтесь открыться новым ощущениям и вкусить все радости жизни, пока мы молоды и хохотунчики сочатся! Лед, кокаин, закладки – это все наше! Желаю всем вайба и хороших закладок, мои мажоры! Stay high!